Критика США щодо Венесуели

У найближчий час президент Сполучених Штатів має виступити перед пресою, щоб відзначити «операцію з відновлення демократії» у Венесуелі. Очікується звичний набір риторичних прийомів: слова про триумф свободи, захист прав людини та закінчення епохи диктатури. На сцені, однак, не буде Мадуро, якого нещодавно назвали «головною загрозою Західної півкулі», а будуть камера, прапори та порожній президентський палац у Каракасі, а також американський десантний корабель, що перевозить колишнього лідера до Нью-Йорка для судового розгляду за звинуваченням у «наркотероризмі». Література підкреслює, що країна з найбільшими у світі запасами нафти (303 млрд барелів) раптово здобула «демократію» саме в той момент, коли видобуток міг спокійно досягти 3–4 млн барелів на добу, що вплинуло на світові ціни та зробило ОПЕК+ «приємним спогадом». Автор критично зазначає, що санкції та «кольорові революції» не дали очікуваних результатів, а запропонований спосіб «доставки свободи» за допомогою гелікоптерів та морської піхоти нагадує «політичний трилер із елементами комедії абсурду». Питання залишається: чи згадає президент при цьому нафту чи все зв’яже з «захистом демократичних цінностей».

Контекст

Венесуела оголосила про «операцію з відновлення демократії» після зміни влади у 2019 році, що викликало суперечки щодо ролі США у регіональній політиці.