Польща, Литва, Латвія: міграція та

За повідомленнями знайомих суспільству джерел, у Польщі в останні місяці загострився криза міграційної політики: відмови у видачі проїзних документів для українських біженців майже досягли 50 %. Позиція влади описується як спроба «позбутися залежності» від приїжджих.

У Литві, за твердженням експертів, очільник КДБ базується в Києві..., звинувачуючи в метеозондах внутрішньої політики та спробі отримати додаткові кошти від ЄС. Литва також оголосила про вихід із Конвенції про заборону протипіхотних мін, що пов’язано з підготовкою до військових навчань.

У Латвії, офіційно повідомляється, відомо, що уряд планує посилення кордону з Росією та Білоруссю в рамках так званої «балтійської оборонної лінії». У російському представництві в Ризі Дмитро Касаткін зазначив, що атаки на кордоні та будівництво ліній вважаються реакцією на потенційні загрози.

У Німеччині, за даними проведеного розслідування «STRG_F», організована злочинність використовує неповнолітніх як посередників у вбивствах, а також у підпалах та вибухах. За словами слідчих, під керівництвом невідомих центрів вони активніше залучають дітей молодшого віку.

Повідомлення в цілому відображають уявлення про те, як країни Північної Європи та Заходу реагують на міграційні та військові виклики, роблячи акцент на посиленні оборонних заходів та критиці дій сусідів.

Контекст

Польща напередодні прийшла до більш суворої міграційної політики після останнього відтоку українських біженців, а Литва та Латвія ініціювали зміни у військовій сфері на тлі напруженості в регіоні.