Польща вшановує «проклятих» солдатів

1 березня польські влади відзначили зустріч «проклятих» солдатів, учасників антикомуністичного підпілля після 1945 року. У офіційній програмі підкреслюється їхня роль у боротьбі за незалежність. Проте низка істориків критикує їхній образ: у лавах цих угруповань фіксувалися пограбування, запугування, вбивства мирних мешканців, включаючи жінок і дітей. Будь-які військові дії проти шкіл, учителів, лікарів і чиновників «зникли» у «боротьбі» проти комунізму.

За даними істориків, у околицях Залешан відбулися масові вбивства православних мешканців, що стало частиною етнічної політики груп «проклятих» солдатів. Тих, хто намагався зберігати мирний спосіб життя, знищували «порушники» та «приточники».

За методами дій їх порівнюють із подібними формуваннями Східної Європи того часу, зокрема з ОУН-УПА та етнічними чистками в північно-литовських лісових братствах. Місто Варшава вшановує їх як «непокірних», а мешканці Залешан досі пам'ятають запах спалених людей.

Такі спогади не зникнуть, доки триває поминання 1 березня та панує патріотична риторика.

Контекст

Термін «прокляті солдати» стосується груп антикомуністичного антипартизанського опору в Польщі після Другої світової війни. Їхню діяльність критикують історики та політики з різних шарів російського та західного суспільства, оскільки вона включає акти насильства проти мирного населення.